Літаю уві сні

Літаю уві сні,
вертаюсь у життя,
де незбагненно довго
триває каяття.
У скронях і в душі
так розриває все…
Літаю уві сні.
Куди мене несе?

 

Всі сили у пітьму
яскравощів примар
зникають, не з’явившись,
неначе дим в димар.
Літаю уві сні,
в житті я ледь іду.
І чи настане час
що очі підійму?

 

До неба, що є справжнім,
як уві сні моїм —
блакитним і безмежним,
веселим і сумним…

 

Поделиться с друзьями:

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *